Світове господарство в умовах кризи 30-х рр.

Це одним фактором, що обумовив розвиток світогосподарськиз зв'язків була Велика депресія 1929 – 1933 років. Вважається, що першою ознакою цієї депресії стало падіння акцій 24 жовтня 1929 року на Нью-Йоркській біржі. Ця криза порушила всі міжнародні економічні зв'язки, призвела до масового скорочення промислового виробництва а також до занепаду інших галузей економіки в провідних країнах світу.

Найбільшого потрясіння зазнала економіка США, досить відчутною вона була в Великобританії, Німеччині, Японії. (дані див. підручник)

США.

В контексті впливу світової кризи кінця 20-х початку 30-х років, слід перш за все розглянути країну, що стала початком цієї кризи - США.

Держава, владні структури до мінімуму зменшили своє втручання в економіку (відповідно до поширеної в той час економічної політики). Криза і її наслідки змінили економічну політику держави і її ставлення до економічних процесів. США пішли власним шляхом в подоланні наслідків кризи. Цей власний шлях був пов'язаний з новим курсом президента Рузвельта, який спирався на посилення роді держави в регулюванні економічними процесами. Сильна особа президента і відповідальність уряду за наслідки втілюваної ними програми стали основою відновлення економіки. Власне вперше в світовій практиці за мирних умов держава взяла на себе роль регулятора і координатора господарської діяльності (СРСР випадав і тогочасного устрою – капіталістичного чи імперіалістичного). Цей досвід виявився виправданим.

Головними ланками нового курсу президента Рузвельта були:

1)            оздоровлення банківської і фінансової системи (досить  жорсткими методами: визнано банкрутство сотень банків);

2)            прийняття закону про золотий резерв і великомасштабна закупка золота з метою зміцнення національної валютної системи;

3)            девальвація долара – з метою підтримки промислового капіталу;

4)            відновлення промисловості (у відповідності із законом, прийнятим у зв'язку з кризою);

5)            організація суспільних робіт, як засіб боротьби з безробіттям і підвищення купівельної спроможності суспільства;

6)            закон про регулювання сільського господарства (заходи, які були вжиті урядом Рузвельта з цього приводу в ті часи, до цих пір являються основою сільського господарства США);

7)            прийняття закону про соціальне забезпечення.

Інші країни.

Франції важко давався вихід із кризи, антикризові програми французького уряду майже не спрацювали. Тому навіть до початку 2-ї світової війни Франція в своєму розвитку так і не піднялася до рівня 1929 року.

Трохи осторонь стоять Німеччина, Японія і Італія. Вони пішли по шляху мілітаризації власної економіки. Причому мілітаризація німецької економіки супроводжувалася поширенням в громадську думку ідею реваншу, а в політику – ідеології і практики фашизму. Зрештою така орієнтація трьох держав – вагомих суб'єктів міжнародних відносин – призвела до формування блоку (який отримав назву "вісь Берлін – Рим – Токіо").