![]()
Пользовательского поиска
|
Країни-виробники
зерна на експорт, в тому числі Великобританія, часто використовували принцип
протекціонізму щодо експорту цього продукту.
Питома вага
Західної Європи в світовій торгівлі того часу перевищувала 60%, США + Південна
Америка – 20%, Азійський регіон – понад 11%, країни Африки і Австралія –
близько 6%.
Відбуваються
значні зміни в структурі товарообміну в межах епохи становлення індустріальної
цивілізації. Протягом 19 століття переважав обмін промислових виробів на
сировину і продукти харчування. На початку 20-го століття в товарній структурі
експорту-імпорту зростає питома вага фабрикатів (кінцевої продукції
промислового виробництва). В товарообміні між розвиненими країнами провідне
місце належить завершеній промисловій продукції. В експорті Великобританії доля
фабрикатів становила близько 78%, Франції – понад 60%, Німеччини – близько 60%.
В процесі
становлення індустріальної цивілізації утверджується експорт капіталів як
відносно нова форма розвитку МЕВ, в першу чергу позичкового капіталу. При цьому
зростають обсяги вивезення позичкового капіталу. Нетто-експортерами виступають
Великобританія, Франція, Німеччина, Бельгія, Швейцарія, Голландія. Серед
найбільших нетто-імпортерів були США, а також Росія. Значною мірою статус
нетто-імпортерів позичкового капіталу закріпився за залежними і колоніальними
державами. Так, Великобританія надавала позики цілому ряду Латиноамериканських
країн. Характерно, що в другій половині 19 – на початку 20 століть до колоній
та залежних країн спрямовується від 2/3 до 3/4
експорту позичкового капіталу. Галузева структура експорту капіталів була
такою: на першому місці розташувалося фінансування залізниць; потім ішло
будівництво автомобільних доріг; торгівля, банки, страхова справа, сировинні
галузі, розвиток плантаційного господарства[1].
З утвердженням
індустріальної цивілізації завершується формування ринку робочої сили. Основним
ринком в 19 – на початку 20 століття був ринок в Північній Америці. В першій
половині 19 століття із Західної Європи до Північної Америки іммігрувало
близько 5 млн. чоловік. У другій половині 19 століття – близько 18 млн. чоловік.
Ринок праці стає постійною складовою частиною світового ринку, а відтак і
світової торгівлі.
В процесі
розвитку індустріальної цивілізації формується перша міжнародна валютна
система, і таким чином цим було започатковано перший етап формування світової
валютної системи. Міжнародна валютна система в 19 столітті формується під
впливом Великобританії.
В кінці 18
століття у Великобританії була створена національна валютна система золотого
стандарту. За цією системою в межах національної економіки Великобританії
функціонували монети, що мали золотий вміст.
[1] Лектор зазначає, що "без
перебільшення можна сказати, що перші 5 позицій підходять до української
реальності".
![]() |