![]()
Пользовательского поиска
|
Підводячи
підсумки сказаному, можна сказати, що в цілому зовнішньоекономічні зв'язки
українських земель після Київської Русі визначалися Русько-Литовським і
Польським правом, правом інших держав, які захопили українські землі.
Значний вплив на
розвиток зовнішньоекономічних відносин мало існування Запорізької Січі.
Зовнішньоекономічні
і торговельні зв'язки Запорізької Січі спиралися на самодостатній і натуральний
характер господарства. Запорожці облаштовували своє життя так, що всім
необхідним військо і населення забезпечувалося самими запорожцями. В
торговельні зв'язки запорожці вступали лише при крайній необхідності в якомусь
товарі. Досить поширеним в господарюванні запорожців були різного роду промисли
і полювання і це давало їм додатковий продукт, який використовувався для
обміну.
Таким чином
розвиток продуктивних сил був досить середнім, навіть рудиментарним.
Зовнішньоекономічні
зв'язки мали такі характерні риси:
1) широка географія торговельних
зв'язків запорожців (Константинополь, Москва, Париж тощо);
2) обмежена товарна структура обміну,
кількість товарів
3) головними формами
зовнішньоторговельних відносин були прямий товарообмін в поєднанні з
відносинами купівлі-продажу (обміну, що грунтувався на грошових відносинах).
Запорозька Січ не
мала власних грошей. Вони користувалися грошима країн і територій, з якими
підтримували торговельні зв'язки (напр. російські червінці і мідні гроші, леви,
орти тощо). Дослідники зазначають, що в виробничих відносинах всередині
запорозької січі мали місце прояви кредитування, але вони не набрали
скільки-небудь великого поширення. Як правило основою кредитних операцій були
російські гроші. При отриманні кредиту під заставу віддавалися як правило
цінності (а не земля чи майно). За відсутності власної грошової одиниці і
власної системи кредиту, навіть ознак банківської системи не було. Існувала
лише загальна каса, яка регулювала і надходження і видатки. Кіш, як головна
адміністративна одиниця регулював економічну політику. Неабияку роль відігравали
чумаки. Як і на інших українських землях, в Запорозькій Січі відносно
розвиненою була митна справа і побори і оподаткування біли такими ж вишуканими
і поширеними, як і в інших землях (переїзд через місточок, перехід через
кордон). Це певною мірою стримувало торговельні зв'язки Запорозької Січі,
оскільки нерідко вона залишалася поза торговельними шляхами.
Висновок: будучи самодостатньою козацька держава,
Запорізька Січ водночас підтримувала досить інтенсивні зв'язки з навколишнім
світом.
Російська
централізована держава складається в кінці 15 століття як феодальна і
багатонаціональна з Московським великим князівством в центрі. Зовнішня політика
Москви постійно була спрямована на приєднання нових територій, на розширення
держави, а також на пошук виходу до морських шляхів.
За Івана 4 зовнішньоекономічна політика Росії грунтується на поглядах представників раннього меркантилізму, на принципі позитивного грошового балансу. Реформаторська політика Петра 1 дала поштовх до розвитку зовнішньоекономічної і
![]() |